Фото Ежена Атже

Продовжую експерименти з музикою та чорно-білим фото. Мелодія "Лінії" та фото Ежена Атже, одного з найбільших фотографів минулого столліття. 

"Чорно-білі фото"

Моя мелодія "Чорно-білі фото", накладена на наші з Танею чорно-білі фотографії, здебільшого подорожі Європою.

Брейґель і залізниця

У другій половині 1990-х я переїхав до батьків. Тоді я поселився у їхній квартирі на лівому березі, вікна якої виходять на довге озеро за русанівськими дачами.

У той час, ще перед тим, як газети стали щодня писати про глобальне потепління, зими у Києві були помірно сніжними та лагідними. Озеро за вікном квартири моїх батьків замерзало і вкривалося снігом. Коли сніг сходив з криги, поверхня озера ставала темно-сірою, майже чорною.

Ту майже чорну поверхню замерзлого озера оточували нескінченні простори білого снігу. І них були розкидані тисячі чорних фіґурок: дерева без листя, рибалки, що скупчувалися на льоду, полишені авта та самотні ворони у пошуках харчів та діамантів.

Принаймні кілька разів на тиждень, здебільшого зранку, ця картина ставала близькою до досконалості: знерухомлений пейзаж складався лише з двох кольорів, чорного та білого. Така лаконічність спонукала до думки, що природа також схильна до аскези, і що в її житті трапляються моменти, коли вона задовольняється мінімальною кількістю засобів експресії.

Але була одна деталь, яка увінчувала всю картину. Одразу за озером, відмежовуючи його від русанівських дач, розрізаючи картину навпіл, розташовувалася залізниця.

Я часто думав, що без залізниці увесь цей пейзаж не мав би сенсу. Цей суворий об’єкт, що виглядав із відстані лише як досконало пряма лінія, допомагав ліпше окреслити горизонт. У простоті залізничної колії є також щось аскетичне: натяк на те, як можна здобути владу на простором і часом, не вдаючись до допомоги небес чи позаземних цивілізацій.

В усьому іншому цей пейзаж нагадував зимові пейзажі Брейґеля-старшого, а найбільше його «Мисливців на снігу». Та сама завмерлість історії, аскеза природи та лаконічність чорно-білої картини.

І тоді я вперше почав дивуватися, чому у пейзажах Брейґеля немає залізниць.

Чому він нехтував цими мовчазними об’єктами, цією досконалістю ліній, яка би допомогла ліпше окреслити горизонт і підпорядкувати картину єдиній лінії.

Мені відповідали всерйоз, що Брейґель-старший жив у Фландрії всередині XVI століття, і навряд чи щось чув про залізницю, яка з’явилася лише через чотириста років по його смерті.

Я спочатку погоджувався, а потім думав: чи це означає, що Брейґель з’явився надто рано? Чи що залізницю створили надто пізно?

Можливо, якби Брейґель народився чотирма століттями пізніше, він писав би тільки залізниці? –

Тоді би ми, можливо, дізналися, куди прямують ті леґендарні мисливці на снігу. І чому вони так схожі на стомлених пасажирів плацкартних вагонів.

Нова мелодія: "Щось на кшталт колискової"

Написав нову мелодію - "щось на кшталт колискової": http://bit.ly/domdea, або можна завантажити тут http://bit.ly/dukN6u.

Більше музики - тут: http://vyermolenko.blogspot.com/p/blog-page_09.html

Смітники та сновидіння

Щоранку, близько шостої, я прокидаюся від звуку сміттєзбиральної машини, що розвантажує смітник під моєю багатоповерхівкою.

Один і той самий звук порожніх пляшок та консервних банок, шелест використаних памперсів та пластикових пакетів, протести бомжів, яких позбавили їхнього скарбу.

Я прокидаються від звуку сміттєзбиральної машини, і можливо тому всі мої сновидіння, незалежно від сюжету та дійових осіб, закінчуються на смітнику. Під звук порожніх пляшок та консервних банок, під протести бомжів та інші явища природи.

Мені сниться якийсь фестиваль у Празі, на якому я розповідаю кільком випадковим слухачам про щось таке досконало ідіотичне, аж раптом здіймаюся посеред виступу, мчуся в аеропорт, беру квиток до Києва, прилітаю, беру в Борисполі таксі, мчуся порожньою трасою – бо знаю, що на мене чекає телефонний дзвінок, і що прийняти його я можу тільки там, на смітнику біля своєї багатоповерхівки.

І справді, я на місці, дзвонить мій телефон, і він чомусь має звук порожніх пляшок та консервних банок, до яких інколи додаються протести сплячих бомжів.

Або, уявіть собі тільки, мені сниться, що я - середньовічний хрестоносець, який вирушає в похід із серця Європи, але не задля визволення Гробу Господнього, а на смітник у моєму передмісті, де на нього має чекати якийсь дивний скарб, якісь мощі невідомого святого. І от я, з цілим військом французького короля, стою біля мого смітника, і глас невідомого святого лунає з неба, але чомусь цей глас має звук порожніх пляшок та консервних банок, а тембр голосу святого так нагадує тембр одного бомжа, якого я час від часу підгодовую дрібними грішми.

Такі мої сни нагадують дешеві голлівудські фільми: кожен із них починається незвично, кожен із них має несхожу на іншого зав’язку та інтригу – але закінчуються вони всі однаково, на смітнику перед моєю багатоповерхівкою.

Я прокидаюся від звуків сміттєзбиральної машини, і моє несвідоме збирає докупи усі картини сновидіння, увесь цей психоделічний дощ, що падав уночі, намагаючись зробити з нього хоча б якусь пристойну історію.

А я думаю про те, що, можливо, мої сни та мої ранкові емоції сильно змінилися б, якби смітник під вікнами моєї багатоповерхівки кудись перенесли чи геть спалили.

Я тоді би я дізнався, чим усі мої сни мали би закінчуватися насправді. 

Завжди заговорюйте з незнайомцями

одного дня, кілька років тому, я опинився в мілані
о 12 ночі мене мала забрати приятелька зі stazione centrale

вона мала повести мене до своєї квартири, де мене мала чекати гаряча
вечеря і теплий душ

назавтра рано я мав поїхати до флоренції, де я мав зустріч в університеті

але приятелька чомусь про все забула
(напевно, вона чекала на мене наступного дня, а може й наступного року)

і о пів на першу ночі я все стояв посеред холодної площі напроти
stazione centrale і курив свої українські сигарети

раптом до мене підійшов чоловік
і щось запитав італійською

очевидно він просив у мене сигарет
і я з готовністю протягнув йому пачку української Прими

побачивши пачку, він чомусь страшенно зрадів

виявилося, це один із моїх співвітчизників
яких так багато на італійській землі

і ми почали розмову

було це ще за епохи кучми, тому ми швидко знайшли тему
він, як і всі, був страшенно ображений на президента
(хоч називав він його не так, а дещо по-іншому)
і на свою країну (хоч називав він її також не так, а дещо по-іншому)

раптом він мене запитав, чим я займаюсь

я почав думати, що ж йому відповісти такого, щоб

а) це скидалося б на правду (бо тоді я не зовсім розумів, чим я
займаюся, і зокрема що я роблю о першій ночі на центральній станції
цього прекрасного холодного міста)

б) він зрозумів хоча би приблизно, чим усе-таки я займаюся (зокрема на
центральній станції цього прекрасного холодного міста)

зрештою я витравив із себе слово

"політологією" сказав я
думаючи, що зрештою, всі розуміють,
що таке політологія
і навіть самі політологи

чоловік якось дивно на мене подивився
потім затягнув білу сигарету "Прима"
знову подивився

і сказав
із якоюсь проникливою інтонацією


задумливо

а-а, то ви

РОЗКОПУЄТЕ МОГИЛЬНИКИ ?..

Перевірка труб водоканалу

одного дня на дверях мого будинку з'явилося дивне оголошення

у якому було написано:

"з 1 вересня до 1 жовтня не буде гарячої води, а буде перевірка труб водоканалу"

мені здалося, що є щось магічне в цьому "А БУДЕ"

не "тому що буде", не "на жаль тому що буде", "перепрошуємо, через те
що буде", а -

А БУДЕ

очевидно, мені пропонували щось навзамін
ніби рівноцінний вибір: "гаряча вода" - чи "перевірка труб водоканалу"

і ця остання альтернатива, в очах авторів оголошення, була цілком справедливою, 
безцінною винагородою, яку я отримував за відсутність гарячої води

наче мені пропонували анкету, запитуючи: чому ви надали б перевагу:
"гарячій воді" чи "перевірці труб водоканалу"?

і я би відповів, "ясно, що перевірці труб водоканалу, нема питань"

я все життя хотів позбутися цього ганебного явища як "гаряча вода"
і нарешті обрати те, про що мріяв усе життя - "перевірку труб водоканалу"

і нарешті ви прийшли і проголомшили мене цим "а буде"

така от прекрасна альтернатива..

"з 1 вересня до 1 жовтня не буде гарячої води, а буде перевірка труб
водоканалу..."