Улітку 1755 року молодий італієць на ім’я Джакомо Казанова потрапляє до венеційської в’язниці. Під час арешту він повільно вдягається в святковий костюм та бере з собою найкращого капелюха. У в’язниці він проведе майже рік, у компанії щурів та мишей; втече восени 1756-го, зробивши діру в стелі та через дах продершись до палацу герцоґа. Костюм його врятує: охоронець прийме втікача за аристократа, що випадково заблукав.
Цього сина акторів, лібертина і майбутнього письменника ув’язнюють через непошану до церкви та зберігання «заборонених книг»: кількох філософських трактатів, книг з магії, еротичного роману та книжки Аретіно про сексуальні позиції. Він, Джакомо, живе в епоху, коли порнографічні романи та філософські трактати вважаються однаково небезпечними. В епоху, коли підозру однаково викликають і оголене тіло, і оголений розум.
