Серед українців домінують цінності виживання та боротьби за існування, а не самовираження та креативності. Їхній індекс почуття суб'єктивного добробуту нижчий, від індексу багатьох країн, які бідніші від України.
Ми схильні до заниженої самооцінки, завищеного відчуття загрози, загостреного відчуття власної бідності та думки, що життя - це боротьба за саме існування, а не можливість поліпшити його якість.
Новація проекту World Values Survey - у спробі класифікувати всі цінності за двома головними осями. На одній з них - розподіл від традиціоналістичних цінностей до цінностей секулярних-раціоналістичних. На іншій - розподіл цінностей від виживання до самовираження.
Ось карта цінностей від проекту World Values Survey за 2000 рік:
Україна перебувала досить високо за кретерієм секулярних-раціоналістичних цінностей. Але досить низько за критерієм цінностей самовираження.
Тобто у своєму житті ми схильні керуватися раціональними аргументами, радше ніж традиційними схемами поведінки.
Але замість того, щоб сприймати життя як шанс до максимального самовираження та саморозкриття, ми схильні думати, що наше головне завдання - виживати, а не жити.
2006 року ситуація дещо змінилася. Україна стала більш традиціоналістичною і водночас більше просунулася за шкалою від виживання до самовираження:
Ще одна схема показує, наскільки низьким було суб'єктивне відчуття добробуту в Україні перед розпадом СРСР. Ми почувалися біднішими, ніж були насправді. І набагато нещаснішими, ніж багато латиноамериканських чи африканських країн із таким самим рівнем добробуту. За горизонтальною віссю - рівень ВВП на душу населення. За вертикальною - індекс суб'єктивного відчуття добробуту (щастя).
Але відтоді ми здійснили досить істотний стрибок у відчутті власного життя. Українці посідають перше місце у світі за темпом зростання відчуття щастя:
Так само ми зробили стрибок і у відчутті власної свободи. У відчутті свободи ми програємо багатьом країнам світу, але у нас все одно справи ліпші, ніж у багатьох наших сусідів з колишнього СРСР. Див. графік: горизонтальна вісь - зміни у відчутті свободи; вертикальна - зміни у суб'єктивному відчутті добробуту.
Думаю, нам варто пам'ятати про кілька речей. По-перше, за фактором секуляризації та раціоналізації ми цілком перебуваємо на рівні розвинутих країн світу - Західної Європи чи конфуціанського Сходу. По-друге (і це погана новина), ми надто сфокусовані на завданні виживати, "годувати родину" і т.д. Тому більшість наших співгромадян за звичкою не відмовляються від хабарів, будують будинки ліпші від сусідських і т.д.
І по-третє (і це добра новина), ми все-таки змінюємося: стаємо більше орієнтовані на цінності самовираження, а не виживання; стаємо щасливішими та дістаємо більше вільного вибору.
А це добрий початок для того, щоб перестати займати в житті тільки захисну позицію і почати жити, а не лише виживати.
Всі графіки - з World Values Survey
