неділю, 29 серпня 2010 р.

Смітники та сновидіння

Щоранку, близько шостої, я прокидаюся від звуку сміттєзбиральної машини, що розвантажує смітник під моєю багатоповерхівкою.

Один і той самий звук порожніх пляшок та консервних банок, шелест використаних памперсів та пластикових пакетів, протести бомжів, яких позбавили їхнього скарбу.

Я прокидаються від звуку сміттєзбиральної машини, і можливо тому всі мої сновидіння, незалежно від сюжету та дійових осіб, закінчуються на смітнику. Під звук порожніх пляшок та консервних банок, під протести бомжів та інші явища природи.

Мені сниться якийсь фестиваль у Празі, на якому я розповідаю кільком випадковим слухачам про щось таке досконало ідіотичне, аж раптом здіймаюся посеред виступу, мчуся в аеропорт, беру квиток до Києва, прилітаю, беру в Борисполі таксі, мчуся порожньою трасою – бо знаю, що на мене чекає телефонний дзвінок, і що прийняти його я можу тільки там, на смітнику біля своєї багатоповерхівки.

І справді, я на місці, дзвонить мій телефон, і він чомусь має звук порожніх пляшок та консервних банок, до яких інколи додаються протести сплячих бомжів.

Або, уявіть собі тільки, мені сниться, що я - середньовічний хрестоносець, який вирушає в похід із серця Європи, але не задля визволення Гробу Господнього, а на смітник у моєму передмісті, де на нього має чекати якийсь дивний скарб, якісь мощі невідомого святого. І от я, з цілим військом французького короля, стою біля мого смітника, і глас невідомого святого лунає з неба, але чомусь цей глас має звук порожніх пляшок та консервних банок, а тембр голосу святого так нагадує тембр одного бомжа, якого я час від часу підгодовую дрібними грішми.

Такі мої сни нагадують дешеві голлівудські фільми: кожен із них починається незвично, кожен із них має несхожу на іншого зав’язку та інтригу – але закінчуються вони всі однаково, на смітнику перед моєю багатоповерхівкою.

Я прокидаюся від звуків сміттєзбиральної машини, і моє несвідоме збирає докупи усі картини сновидіння, увесь цей психоделічний дощ, що падав уночі, намагаючись зробити з нього хоча б якусь пристойну історію.

А я думаю про те, що, можливо, мої сни та мої ранкові емоції сильно змінилися б, якби смітник під вікнами моєї багатоповерхівки кудись перенесли чи геть спалили.

Я тоді би я дізнався, чим усі мої сни мали би закінчуватися насправді.